Україна в міжвоєнний період: між відродженням і терором
1921–1939 роки. Українізація та культурний злет, індустріалізація й Голодомор, боротьба за права українців під владою Польщі, Румунії та Чехословаччини. Один народ — різні політичні реальності.
Харків, 1928 рік · Індустріалізація
Микола Хвильовий · Українське культурне відродження
Один народ — кілька держав
Уяви Україну після завершення національно-визвольних змагань. Спроби утворити власну незалежну державу зазнали поразки. Українські землі опинилися в складі різних держав, які проводили дуже різну політику.
На більшій частині території України утвердилася радянська влада. Тут співіснували розвиток української культури в 1920-х роках та поступове становлення сталінського тоталітарного режиму.
Тим часом західноукраїнські землі перебували в складі Польщі, Румунії та Чехословаччини. Місцеві українці боролися за політичні, мовні й культурні права, а частина організацій — за незалежну державу.
Радянська влада на певному етапі підтримувала розвиток української мови й культури, але водночас не допускала політичної незалежності. Наприкінці 1920-х — у 1930-х роках сталінський режим знищив значну частину здобутків культурного відродження.
Як більшовики закріпили владу в Україні?
Після поразки Української революції 1917–1921 років більшовики встановили контроль над більшою частиною українських земель. Формально існувала українська радянська республіка, але ключові політичні рішення ухвалювало комуністичне керівництво.
УСРР
Українська Соціалістична Радянська Республіка. Більшовицька влада відтворила радянську республіканську державність, підпорядковану комуністичній партії.
Утворення СРСР
УСРР стала однією з чотирьох республік-засновниць Радянського Союзу разом із РСФРР, БСРР та ЗСФРР.
Централізація
Влада дедалі більше концентрувалася в союзному партійному керівництві, передусім у Москві.
Для подій 1920-х років використовуй історичну назву УСРР — Українська Соціалістична Радянська Республіка. Назву УРСР — Українська Радянська Соціалістична Республіка — було закріплено Конституцією 1937 року.
Радянська республіка
- Власна конституція.
- Республіканські органи влади.
- Проголошені права республіки.
- Декларативна рівноправність у Союзі.
Партійна диктатура
- Монополія Комуністичної партії.
- Ключові рішення ухвалював центр.
- Придушення політичної опозиції.
- Репресивний контроль над суспільством.
Входження УСРР до СРСР не означало негайної ліквідації всіх формальних ознак її державності. Але реального незалежного суверенітету республіка не мала: політичну систему контролювала більшовицька партія.
НЕП: чому більшовики тимчасово дозволили приватну торгівлю?
Після років війни та політики «воєнного комунізму» економіка була виснажена. Більшовики змушені були тимчасово відступити від найжорсткіших економічних обмежень.
1921 року було запроваджено нову економічну політику (НЕП).
«Воєнний комунізм»
- Продрозкладка — примусове вилучення продовольства.
- Заборона легальної приватної торгівлі.
- Жорстке державне регулювання господарства.
- Економічна розруха й селянський спротив.
Нова економічна політика
- Продподаток замість продрозкладки.
- Дозвіл приватної торгівлі.
- Можливість діяльності дрібних приватних підприємств.
- Пожвавлення ринку та відбудова господарства.
Ні. Держава зберігала контроль над важкою промисловістю, транспортом, банками та ключовими галузями. НЕП був тимчасовою економічною поступкою, а не відмовою більшовиків від комуністичної системи.
Наприкінці 1920-х років керівництво СРСР почало згортати НЕП. Йому на зміну прийшли командні методи управління, форсована індустріалізація та примусова колективізація.
Українізація: коротка доба великих можливостей
У 1923 році радянське керівництво проголосило політику коренізації. В Україні вона реалізовувалася передусім через українізацію.
Більшовики прагнули зміцнити свій вплив серед місцевого населення, залучити українців до державних установ та зробити радянську владу зрозумілішою для суспільства.
Українська мова активніше використовувалася в освіті, видавничій справі, державних установах, театрах і культурному житті.
Українські школи
Розширення навчання українською мовою, видання навчальної літератури та підготовка педагогічних кадрів.
Українська мова в управлінні
Вимоги до використання української мови в установах і залучення місцевих кадрів.
Література й театр
Поява нових творчих об'єднань, модерні літературні експерименти та розвиток українського театру.
Микола Хвильовий та Лесь Курбас
У 1920-х роках в Україні сформувалося потужне покоління письменників, митців, режисерів та інтелектуалів.
Микола Хвильовий став одним із найпомітніших представників літературної дискусії 1925–1928 років. Він виступав за розвиток української культури в діалозі з європейськими традиціями.
Лесь Курбас заснував у 1922 році театр «Березіль», який став важливим центром театрального модернізму.
Це культурне піднесення згодом отримало назву «Розстріляне відродження», адже значну частину його учасників було репресовано радянською владою.
Олександр Шумський та Микола Скрипник — діячі політики українізації. Микола Хвильовий — письменник і учасник літературної дискусії. Лесь Курбас — театр «Березіль». Микола Куліш — український драматург.
Наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років Сталін посилив централізацію та боротьбу з українським культурним і політичним середовищем. У 1933 році відбувся різкий злам політики, а її провідні діячі зазнали переслідувань.
Індустріалізація та колективізація: як змінилася економіка?
Наприкінці 1920-х років радянське керівництво перейшло до прискореної перебудови економіки. Держава вимагала надзвичайно швидкого розвитку промисловості й повного контролю над селом.
Форсована індустріалізація
Прискорене будівництво промислових підприємств, електростанцій, заводів і шахт.
В Україні будували Дніпрогес, розвивали металургію, машинобудування, вугільну промисловість.
Водночас кампанії супроводжувалися примусовими методами праці, завищеними планами та дефіцитом споживчих товарів.
Суцільна колективізація
Примусове об'єднання селянських господарств у колгоспи.
Селяни втрачали контроль над землею, худобою та інвентарем. Опір придушували конфіскаціями, арештами й депортаціями.
Політика розкуркулення була спрямована проти селян, яких радянська влада оголошувала «куркулями».
Індустріалізація — прискорений розвиток промисловості. Колективізація — примусове об'єднання селян у колгоспи. Це взаємопов'язані, але різні процеси.
Чому примусова колективізація стала катастрофою?
Щоб забезпечити промислове будівництво ресурсами, радянська влада вимагала від села дедалі більше зерна та продукції.
Насильницьке вилучення продовольства, руйнування приватного господарства й репресії спричинили важкі наслідки.
У 1932–1933 роках політика сталінського керівництва призвела до Голодомору — масової загибелі мільйонів людей.
Голодомор 1932–1933 років
Голодомор — геноцид українського народу, здійснений сталінським тоталітарним режимом через політику примусового вилучення продовольства, репресій та ізоляції голодуючих.
У 1932–1933 роках в українських селян вилучали не тільки зерно, а й інші харчові запаси. За невиконання завищених планів хлібозаготівель громади карали репресіями.
Нереальні плани
Держава вимагала здавати великі обсяги зерна навіть за умов нестачі продовольства.
«Чорні дошки»
Покарання сіл, колгоспів та районів: припинення торгівлі, конфіскації товарів і продовольства.
Блокування виїзду
У січні 1933 року радянська влада заборонила масовий виїзд голодуючих селян із України та Кубані.
Ухвалено постанову про охорону соціалістичної власності, відому в народі як «закон про п'ять колосків». За розкрадання державного та колгоспного майна передбачалися надзвичайно суворі покарання, аж до розстрілу.
людей загинули внаслідок Голодомору 1932–1933 років. Точні демографічні оцінки залежать від методики підрахунку та джерел.
Голодомор став не просто економічною катастрофою, а наслідком цілеспрямованої репресивної політики сталінського режиму.
«Розстріляне відродження» та Великий терор
У 1920-х роках українська культура переживала надзвичайне піднесення. Але вже в наступному десятилітті багато її представників опинилися у в'язницях, таборах або були розстріляні.
Справа СВУ
Показовий процес над учасниками вигаданої радянською владою «Спілки визволення України». Один із символів переслідування української інтелігенції.
Злам українізації
Репресивний тиск на культурних діячів різко посилюється. Микола Хвильовий накладає на себе руки на тлі переслідувань українських письменників.
Великий терор
Масові арешти, сфабриковані звинувачення, страти й ув'язнення. Жертвами ставали митці, науковці, військові, священники, селяни та інші групи населення.
Сандармох: трагедія української інтелігенції
У жовтні — листопаді 1937 року в урочищі Сандармох у Карелії радянські каральні органи розстріляли велику групу в'язнів Соловецького табору.
Серед загиблих — режисер Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, письменник Валер'ян Підмогильний, поет Микола Зеров та інші діячі української культури.
Їхні долі стали трагічним символом покоління, яке творило нову українську культуру, але було знищене сталінським режимом.
«Розстріляне відродження» — умовна назва покоління українських митців 1920–1930-х років, які зазнали масових сталінських репресій.
Спочатку українізація сприяла культурному піднесенню. Пізніше сталінський режим побачив у незалежному культурному середовищі загрозу своєму контролю. Це завершилося масовими репресіями проти української інтелігенції.
Польща, Румунія та Чехословаччина: три різні політики
У міжвоєнний період українські землі не становили єдиної державної території. Західні регіони перебували під владою сусідніх держав.
Політичні режими в цих країнах відрізнялися. Різними були можливості українських шкіл, культурних організацій, політичних партій та громадської діяльності.
Полонізація — посилення ролі польської мови та культури в освіті й управлінні.
Осадництво — поселення польських колоністів на українських землях.
Пацифікація 1930 року — репресивна акція польської влади проти українського населення та організацій.
Водночас діяли легальні українські політичні партії, кооперативи, товариства та видання.
Румунізація — політика утвердження румунської мови та культури в адміністрації й освіті.
Українські школи та громадські організації зазнавали суттєвих обмежень.
Політична ситуація змінювалася, але загалом український національний рух діяв у складних умовах.
Порівняно з іншими державами регіону міжвоєнна Чехословаччина надавала ширші громадянські та культурні можливості.
Розвивалися освітні установи, місцеве самоврядування та політичне життя.
Водночас існували суперечності щодо національної орієнтації, автономії та відносин із Прагою.
1938 року Закарпаття отримало автономію.
Польща — полонізація, осадництво, пацифікація 1930 року. Румунія — румунізація та обмеження української освіти. Чехословаччина — відносно ширші демократичні свободи й автономія Закарпаття 1938 року.
Як українці боролися за свої права на західних землях?
Український національний рух у міжвоєнний період не був єдиною організацією. Він включав легальні політичні партії, культурно-освітні товариства, кооперативи та підпільні націоналістичні структури.
УНДО
Українське національно-демократичне об'єднання — впливова легальна українська політична сила в Польщі.
Захищала права українців переважно парламентськими й легальними політичними методами.
ОУН
Організація українських націоналістів, створена у Відні.
Метою організації було здобуття незалежної соборної української держави. ОУН діяла підпільно, застосовувала революційні методи боротьби, зокрема політичне насильство.
Культурні та кооперативні організації
Українські громадські об'єднання розвивали освіту, видавничу справу, кооперацію та національну самосвідомість.
Для багатьох людей це була можливість захищати свою культуру й економічні інтереси.
Один із засновників та перший провідник ОУН. Організацію утворено 1929 року у Відні. Не плутай дату створення ОУН із пізнішим поділом організації на окремі течії у 1940 році.
Було б неправильно стверджувати, що всі українці Західної України підтримували лише ОУН. Суспільство було політично різноманітним, а погляди на способи досягнення національних цілей відрізнялися.
Карпатська Україна: незалежність у березні 1939 року
У 1938–1939 роках події в Чехословаччині відкрили можливість для створення української держави на Закарпатті.
Після Мюнхенської угоди 1938 року Чехословаччина переживала гостру кризу. Закарпаття отримало автономію, а його уряд очолив Августин Волошин.
Унаслідок Першого Віденського арбітражу Ужгород і Мукачево відійшли до Угорщини. Центром автономного уряду став Хуст.
15 березня 1939 року Сойм Карпатської України проголосив її незалежність. Президентом обрали Августина Волошина.
Однак майже одночасно Угорщина здійснила військове вторгнення. Захисники Карпатської України, зокрема члени «Карпатської Січі», чинили опір.
Дата: 15 березня 1939 року. Столиця: Хуст. Президент: Августин Волошин. Збройне формування: «Карпатська Січ».
Чотири помилки, яких варто уникати на НМТ
УСРР увійшла до СРСР, зберігши формальні ознаки республіканської державності, але без реальної політичної незалежності.
Українізацію проводили в межах радянської партійної системи. Вона підтримала культурне відродження, але не забезпечила політичної незалежності.
НЕП передбачав обмежену приватну господарську ініціативу. Колективізація означала примусове об'єднання селян у колгоспи.
Західноукраїнські землі були поділені між Польщею, Румунією та Чехословаччиною. Їхня політика щодо українців істотно відрізнялася.
1921–1939: історія у хронологічному порядку
Запам'ятовувати події набагато легше, якщо бачити їх не як окремі числа, а як послідовність причин і наслідків.
Початок НЕПу
Тимчасовий відхід від економічної політики «воєнного комунізму».
Утворення СРСР
30 грудня УСРР стала республікою-засновницею Союзу.
Коренізація та українізація
Початок активного розвитку української мови в освіті й управлінні. Міжнародне визнання Східної Галичини у складі Польщі.
Утворення УНДО
Впливова українська легальна політична сила в міжвоєнній Польщі.
Перша п'ятирічка
Форсована індустріалізація, розширення важкої промисловості.
ОУН та «Великий перелом»
Створення ОУН у Відні. Перехід радянської влади до форсованої колективізації.
Пацифікація та справа СВУ
Репресивна акція польської влади та показовий політичний процес в УСРР.
Голодомор
Геноцид українського народу внаслідок політики сталінського режиму.
Згортання українізації
Посилення репресій проти української культурної та політичної еліти.
Столицю перенесено до Києва
Столиця УСРР переміщується з Харкова до Києва.
Великий терор
Масові арешти, розстріли та переслідування в Радянському Союзі.
Автономія Закарпаття
Утворення автономного уряду на Закарпатті в умовах кризи Чехо-Словаччини.
Незалежність Карпатської України
Проголошення незалежності в Хусті. Президент — Августин Волошин. Збройний опір угорському вторгненню.
Найважливіші поняття для НМТ
НЕП
Нова економічна політика з 1921 року. Обмежене відновлення ринкових відносин.
Українізація
Політика розвитку української мови та місцевих кадрів у межах коренізації.
Індустріалізація
Прискорений розвиток промисловості, насамперед важкої.
Колективізація
Примусове об'єднання індивідуальних селянських господарств у колгоспи.
Розкуркулення
Репресивна кампанія проти селян, оголошених «куркулями».
Тоталітаризм
Політичний режим, який прагне всеохопного контролю держави над суспільством.
Розстріляне відродження
Покоління українських культурних діячів, репресованих у сталінську добу.
Пацифікація
Репресивна акція польської влади проти українського населення 1930 року.
Осадництво
Політика поселення польських колоністів на українських землях.
| Дата | Подія | Асоціація для НМТ |
|---|---|---|
| 1921 | НЕП | Продподаток, приватна торгівля |
| 1922 | Утворення СРСР | УСРР — республіка-засновниця |
| 1923 | Коренізація | Українізація освіти й установ |
| 1925 | УНДО | Легальна українська партія в Польщі |
| 1928 | Перша п'ятирічка | Форсована індустріалізація |
| 1929 | ОУН; суцільна колективізація | Коновалець; «Великий перелом» |
| 1930 | Пацифікація; процес СВУ | Польща; репресії в УСРР |
| 1932–1933 | Голодомор | Геноцид українського народу |
| 1934 | Перенесення столиці | Харків → Київ |
| 1937–1938 | Великий терор | НКВС, масові репресії |
| 1938 | Автономія Закарпаття | Августин Волошин |
| 15.03.1939 | Карпатська Україна | Хуст, Волошин, Карпатська Січ |
НЕП → українізація → індустріалізація → колективізація → Голодомор → масові репресії. Паралельно на заході: УНДО → ОУН → пацифікація → автономія Закарпаття → Карпатська Україна.
Мінітест: Україна в міжвоєнний період
Перевір, чи розрізняєш політичні та економічні процеси, пам'ятаєш ключові дати й можеш зіставити події з державами.
1. Яка подія відбулася 30 грудня 1922 року?
Перевірити відповідь
Б. Утворення СРСР. УСРР була однією з чотирьох республік-засновниць.
2. Що було характерним для нової економічної політики?
Перевірити відповідь
Б. НЕП із 1921 року передбачав заміну продрозкладки продподатком і дозвіл обмеженої приватної торгівлі.
3. Яка політика сприяла розвитку української мови в освіті та управлінні у 1920-х роках?
Перевірити відповідь
В. Українізація. Це український варіант політики коренізації, проголошеної 1923 року.
4. Яка подія пов'язана з 1929 роком?
Перевірити відповідь
А. Створення ОУН. Організацію українських націоналістів утворили 1929 року у Відні.
5. У складі якої держави перебувало Закарпаття протягом більшої частини міжвоєнного періоду?
Перевірити відповідь
В. Чехословаччини. Закарпаття перебувало в її складі як Підкарпатська Русь. У 1938 році отримало автономію.
6. Що означає термін «пацифікація» в контексті історії Західної України?
Перевірити відповідь
Б. Пацифікація 1930 року — каральні заходи польської влади проти українського населення та організацій.
7. Що є найточнішим поясненням колективізації?
Перевірити відповідь
Б. Суцільна колективізація супроводжувалася примусовим об'єднанням селянських господарств, конфіскаціями та репресіями.
8. Хто став президентом Карпатської України 15 березня 1939 року?
Перевірити відповідь
В. Августин Волошин. Незалежність Карпатської України проголошено в Хусті 15 березня 1939 року.
Вісім речей, які потрібно запам'ятати
- 1922 рік — УСРР стала однією з республік-засновниць СРСР.
- НЕП — тимчасове пожвавлення ринкових відносин із 1921 року.
- Українізація — розвиток української мови й культури в умовах радянської влади.
- 1928–1932 роки — перша п'ятирічка, форсована індустріалізація.
- Колективізація — примусове створення колгоспів і репресії проти селян.
- 1932–1933 роки — Голодомор, геноцид українського народу.
- Західна Україна — українські землі в складі Польщі, Румунії та Чехословаччини; розвиток політичного і національного руху.
- 15 березня 1939 року — проголошення незалежності Карпатської України, президент Августин Волошин.
Міжвоєнний період показав: навіть у часи поділу, диктатури та репресій українське суспільство продовжувало розвивати культуру, боротися за права та прагнути власної державності.
Збережи свій поступ і переходь до наступного відкриття.
Мінітест
Перевір себе після прочитання
Пройди тест — отримай 25 XP та 15 монет (один раз)
Щоб пройти тест і отримати нагороду, увійди в акаунт.
УвійтиОціни та обговори статтю
Реакції допомагають знаходити найкорисніші матеріали.
Коментарі
0Завантажуємо обговорення…