Мюнхенська угода 1938 року: як Європа намагалася уникнути війни
Чотири лідери зібралися в Мюнхені, щоб вирішити долю Чехословаччини. Самої Чехословаччини за столом переговорів не було. Поступки нацистській Німеччині мали зберегти мир, але вже за рік Європа опинилася у Другій світовій війні.
Що таке Мюнхенська угода?
Мюнхенська угода — міжнародна домовленість між Німеччиною, Великою Британією, Францією та Італією, укладена в ніч із 29 на 30 вересня 1938 року в німецькому місті Мюнхен.
Відповідно до угоди Чехословаччина мала передати нацистській Німеччині Судетську область — прикордонні території, де проживало багато етнічних німців.
Однак найважливіша деталь полягала в тому, що представників Чехословаччини не допустили до самих переговорів. Долю частини її території вирішили керівники інших держав.
У чеській та українській історіографії ці події нерідко називають Мюнхенською змовою або Мюнхенським диктатом. Ці назви підкреслюють нав'язаний Чехословаччині характер домовленостей.
Домовленість була укладена під гаслами збереження миру, але водночас вона змусила Чехословаччину поступитися територією під загрозою німецького вторгнення. Нацистська експансія після цього не припинилася.
Чому саме Чехословаччина стала ціллю Гітлера?
У 1938 році Чехословаччина була багатонаціональною державою з розвиненою промисловістю, власною армією та системою прикордонних укріплень.
До складу держави входили чеські землі, Словаччина та Закарпаття, яке тоді офіційно називалося Підкарпатською Руссю.
Значну частину населення прикордонних районів Чехії становили етнічні німці. Після приходу Гітлера до влади в Німеччині ця обставина стала інструментом політичного тиску.
Нацистська експансія
Адольф Гітлер прагнув розширити територію Німеччини та посилити її політичний і військовий вплив у Центральній Європі.
Судетське питання
У Судетській області проживало приблизно три мільйони етнічних німців. Нацистська пропаганда використовувала становище цієї меншини як привід для територіальних вимог.
Небажання нової війни
Велика Британія та Франція намагалися уникнути повторення масштабної європейської війни після катастрофічних втрат 1914–1918 років.
Аншлюс Австрії: попередній крок Гітлера
У березні 1938 року нацистська Німеччина здійснила аншлюс Австрії — її приєднання до Третього Райху.
Після цього стратегічне становище Чехословаччини значно погіршилося: Німеччина контролювала території на півночі, заході та півдні від чеських земель.
Наступною метою німецького керівництва стали Судети.
Конрад Генляйн — керівник Судетсько-німецької партії. Його політичний рух, діючи за підтримки Гітлера, висував дедалі жорсткіші вимоги до чехословацького уряду. У квітні 1938 року партія представила Карлсбадську програму з вимогами широкої автономії.
Це важливо для розуміння Мюнхенської кризи: нацистське керівництво не обмежувалося прагненням захистити права судетських німців. Його плани передбачали подальшу експансію.
Хто вирішував долю Чехословаччини?
29 вересня 1938 року в Мюнхені зустрілися керівники чотирьох держав. Кожен мав власні політичні цілі та мотиви.
Адольф Гітлер
Рейхсканцлер і диктатор нацистської НімеччиниВимагав передати Судетську область Німеччині. Погрожував розпочати війну, якщо його територіальні вимоги не будуть виконані.
Невілл Чемберлен
Прем'єр-міністр Великої БританіїНамагався запобігти новій великій війні через дипломатичні переговори та обмежені поступки територіальним вимогам нацистської Німеччини.
Едуар Даладьє
Голова уряду ФранціїФранція мала союзницькі зобов'язання перед Чехословаччиною, але її керівництво погодилося на Мюнхенський компроміс, прагнучи уникнути воєнного конфлікту з Німеччиною.
Беніто Муссоліні
Диктатор фашистської ІталіїВиступив посередником у скликанні конференції. Підтримував нацистську Німеччину та сприяв узгодженню умов територіальних поступок.
Чехословаччина, долю якої вирішували, не мала представника за столом переговорів. Її керівництву повідомили вже погоджені умови. СРСР також не був учасником Мюнхенської конференції.
Що саме вирішили в Мюнхені?
Головним рішенням стала передача Судетської області від Чехословаччини до нацистської Німеччини.
Документ передбачав конкретні терміни виведення чехословацьких сил, порядок передачі територій та роботу міжнародної комісії.
29 вересня 1938 року
Чехословаччина повинна була поступитися Судетською областю Німеччині.
Виведення чехословацьких військ і адміністрації мало початися 1 жовтня 1938 року.
Передачу територій передбачалося завершити до 10 жовтня 1938 року.
Спеціальна комісія мала уточнити кордони та порядок виконання домовленостей.
Велика Британія та Франція підтверджували намір гарантувати нові кордони Чехословаччини. Гарантії Німеччини та Італії пов'язувалися з урегулюванням питань польської та угорської меншин. Проте подальші події показали, що нові кордони не були захищені від нацистської агресії.
Чому Судети були настільки важливими?
Прикордонні укріплення
У Судетах розташовувалися важливі оборонні споруди Чехословаччини. Їхня втрата послабила можливості військового захисту країни.
Промислові підприємства
Прикордонні райони мали значний промисловий потенціал. Їхня передача суттєво вплинула на економіку Чехословаччини.
Зміна кордонів
Після втрати прикордонних територій держава опинилася у вразливішому стратегічному становищі.
Втрата укріплень, промисловості та стратегічних районів суттєво послабила державу й полегшила подальшу експансію нацистської Німеччини.
Як змінювалися кордони Чехословаччини?
Мюнхенська угода стала початком масштабного територіального розчленування Чехословаччини. Протягом наступних місяців сусідні держави захопили або отримали частини її території.
Німеччина
У жовтні 1938 року окупувала Судетську область відповідно до Мюнхенської угоди.
Польща
На початку жовтня 1938 року зайняла Тешинську область (Заолжя), на яку висувала територіальні претензії.
Угорщина
За результатами Першого Віденського арбітражу 2 листопада 1938 року отримала південні райони Словаччини та Закарпаття.
Мюнхенська угода — 29–30 вересня 1938 року: передача Судетів Німеччині. Польське зайняття Заолжя — жовтень 1938 року: окрема територіальна акція. Перший Віденський арбітраж — 2 листопада 1938 року: передача Угорщині частин Словаччини та Закарпаття. Це не одна й та сама угода.
Що означає appeasement — політика умиротворення?
Політика умиротворення — зовнішньополітичний підхід, за якого держава погоджується на певні поступки агресивній стороні, сподіваючись запобігти війні або виграти час.
Найчастіше цей термін пов'язують із політикою британського прем'єр-міністра Невілла Чемберлена стосовно нацистської Німеччини наприкінці 1930-х років.
Чому Чемберлен погоджувався на поступки?
Пам'ять про втрати Першої світової війни, страх масштабної нової війни, необхідність зміцнювати оборону та надія, що територіальні вимоги Гітлера можна врегулювати переговорами.
Чому поступки не зупинили експансію?
Після отримання Судетської області нацистське керівництво продовжило територіальну експансію. У березні 1939 року Німеччина окупувала чеські землі, а у вересні напала на Польщу.
Чемберлен повертається до Лондона
30 вересня 1938 року Невілл Чемберлен повернувся з Мюнхена до Великої Британії.
Він продемонстрував публіці документ, підписаний ним та Адольфом Гітлером, який декларував прагнення двох країн урегульовувати суперечки мирними засобами.
Того ж дня у промові біля резиденції прем'єр-міністра Чемберлен висловив переконання, що домовленості забезпечать мир.
Цей вислів став символом сподівань Чемберлена на тривале мирне врегулювання. Однак події 1939 року показали, що територіальні поступки не зупинили подальшу агресію.
Мюнхенська угода зазвичай розглядається як важливий приклад невдачі політики умиротворення. Водночас дослідники аналізують і причини такого рішення, зокрема недостатню готовність британської армії до війни та бажання виграти час для переозброєння. Пояснення мотивів не скасовує наслідків для Чехословаччини.
Як Мюнхенська угода вплинула на Закарпаття?
Для історії України Мюнхенська угода важлива не лише як передумова Другої світової війни. Вона стала одним із чинників політичної кризи Чехословаччини, внаслідок якої Закарпаття отримало автономію, а пізніше виникла Карпатська Україна.
Після Першої світової війни Закарпаття ввійшло до складу Чехословаччини під назвою Підкарпатська Русь.
Мюнхенська криза різко послабила центральний уряд у Празі та прискорила внутрішні політичні зміни.
Автономія Закарпаття
11 жовтня 1938 року затверджено перший автономний уряд Підкарпатської Русі на чолі з Андрієм Бродієм.
Августин Волошин
Після усунення Андрія Бродія очільником автономного уряду став Августин Волошин, прихильник української національної орієнтації Закарпаття.
Утрата міст
Після Першого Віденського арбітражу Закарпаття втратило Ужгород, Мукачево, Берегове та інші південні території.
11 жовтня 1938 року — затвердження першого автономного уряду Підкарпатської Русі. 26 жовтня 1938 року — призначення Августина Волошина головою автономного уряду. Не плутай ці події з проголошенням незалежності Карпатської України 15 березня 1939 року.
Перший Віденський арбітраж — 2 листопада 1938 року
За посередництва Німеччини та Італії було ухвалено рішення про передачу Угорщині південних територій Словаччини та Закарпаття.
До Угорщини відійшли важливі міста Ужгород, Мукачево та Берегове.
Адміністративний центр автономного краю було перенесено до Хуста.
Мюнхенська угода безпосередньо передбачала передачу Судетів Німеччині. Територіальні поступки Угорщині стали результатом окремого Першого Віденського арбітражу 2 листопада 1938 року. Ці події були пов'язані, але юридично не тотожні.
Як Чехословаччина припинила існування?
Мюнхенські домовленості не забезпечили довготривалого миру. Менш ніж через пів року Чехо-Словаччина остаточно розпалася під зовнішнім та внутрішнім тиском.
Словацька держава
14 березня 1939 року словацький парламент проголосив незалежність. Нова держава перебувала під визначальним впливом нацистської Німеччини.
Німецька окупація Чехії
Німецькі війська зайняли чеські землі. На їхній території було створено Протекторат Богемії та Моравії.
Карпатська Україна
Сойм у Хусті проголосив незалежність Карпатської України. Президентом обрали Августина Волошина.
Карпатська Україна: незалежність і збройний опір
У березні 1939 року Карпатська Україна опинилася у вкрай складному міжнародному становищі.
Угорщина розпочала військове вторгнення, прагнучи встановити контроль над усім Закарпаттям.
15 березня 1939 року Сойм Карпатської України проголосив її незалежність.
Президентом обрали Августина Волошина. Столицею був Хуст.
Збройний спротив угорським військам чинили українські захисники, зокрема члени організації «Карпатська Січ».
Незважаючи на опір, угорські війська протягом березня захопили Закарпаття.
Чотири факти
Проголошення незалежності: 15 березня 1939 року.
Столиця: Хуст.
Президент: Августин Волошин.
Збройна організація: «Карпатська Січ».
14 березня 1939 року Августин Волошин уже оголосив незалежність Карпатської України по радіо. Саме 15 березня її незалежність законодавчо закріпив Сойм.
Саме цей причинно-наслідковий зв'язок особливо важливий для завдань НМТ з історії України. Водночас незалежність Карпатської України була результатом конкретних політичних процесів у Закарпатті, а не прямим рішенням Мюнхенської конференції.
Від Мюнхена до початку Другої світової війни
Події 1938 року посилили позиції нацистської Німеччини, ослабили Чехословаччину й продемонстрували обмеженість політики дипломатичних поступок.
Посилення Німеччини
Нацистський режим отримав нові території, промислові потужності та стратегічні переваги.
Ослаблення міжнародної довіри
Передача Судетів без участі Чехословаччини поставила під сумнів надійність дипломатичних гарантій її безпеки.
Подальша експансія
Після Мюнхена Німеччина не припинила територіальних захоплень. У березні 1939 року окупувала чеські землі.
Нацистська Німеччина напала на Польщу. Цей напад вважається початком Другої світової війни в Європі. 3 вересня Велика Британія та Франція оголосили війну Німеччині.
Мюнхенська угода сама по собі не була єдиною причиною Другої світової війни. До війни призвела сукупність чинників: нацистська експансія, руйнування післявоєнної системи міжнародних відносин, територіальні конфлікти, політика європейських держав та подальші агресивні рішення керівництва нацистської Німеччини.
П'ять помилок про Мюнхенську угоду
Чехословаччина погодилася на умови під сильним міжнародним тиском та загрозою німецького вторгнення. Її делегація не брала участі в самих переговорах.
Мюнхенська угода безпосередньо стосувалася передачі Судетів. Остаточний розпад Чехо-Словаччини відбувся в березні 1939 року.
У жовтні 1938 року Закарпаття отримало автономний уряд. Незалежність Карпатської України була проголошена в березні 1939 року.
Підписантами були Німеччина, Велика Британія, Франція та Італія. СРСР у переговорах не брав участі.
Мюнхенська угода була укладена 29–30 вересня 1938 року, а Перший Віденський арбітраж відбувся 2 листопада. Це дві різні, хоча й пов'язані міжнародні події.
1938–1939: як розгорталася криза?
Найкращий спосіб підготуватися до НМТ — запам'ятати події в правильному порядку та зрозуміти їхні взаємозв'язки.
Аншлюс Австрії
Нацистська Німеччина приєднує Австрію. Стратегічне становище Чехословаччини погіршується.
Карлсбадська програма
Судетсько-німецька партія Конрада Генляйна висуває вимоги широкої автономії судетських німців.
Судетська криза
Гітлер погрожує Чехословаччині війною. Британське та французьке керівництво намагаються знайти дипломатичне рішення.
Мюнхенська угода
Німеччина, Велика Британія, Франція та Італія підписують домовленість про передачу Судетів.
Німецька окупація Судетів
Німецькі війська займають території, передані відповідно до Мюнхенської угоди.
Польське зайняття Заолжя
Польща встановлює контроль над Тешинською областю.
Перший уряд Підкарпатської Русі
Затверджено автономний уряд на чолі з Андрієм Бродієм.
Августин Волошин очолює уряд
Новим керівником автономного уряду Закарпаття стає Августин Волошин.
Перший Віденський арбітраж
Угорщина отримує частини Словаччини та південного Закарпаття.
Незалежність Словаччини
Проголошено словацьку державу під визначальним впливом нацистської Німеччини.
Карпатська Україна та окупація Чехії
Сойм Карпатської України проголошує незалежність у Хусті. Німецькі війська окуповують чеські землі.
Початок Другої світової війни в Європі
Нацистська Німеччина нападає на Польщу.
Аншлюс Австрії → Судетська криза → Мюнхенська угода → окупація Судетів → автономія Закарпаття → Віденський арбітраж → Карпатська Україна → початок Другої світової війни.
Дати, персоналії та терміни
| Дата / поняття | Подія або значення | Що запам'ятати |
|---|---|---|
| Березень 1938 | Аншлюс Австрії | Німецька експансія |
| 29–30.09.1938 | Мюнхенська угода | Передача Судетів Німеччині |
| Невілл Чемберлен | Прем'єр-міністр Великої Британії | Політика умиротворення |
| Едуар Даладьє | Голова уряду Франції | Учасник Мюнхена |
| Беніто Муссоліні | Диктатор Італії | Учасник Мюнхена |
| Судети | Прикордонні території Чехословаччини | Територіальні вимоги Гітлера |
| 11.10.1938 | Перший автономний уряд Підкарпатської Русі | Андрій Бродій |
| 26.10.1938 | Призначення нового голови уряду Закарпаття | Августин Волошин |
| 02.11.1938 | Перший Віденський арбітраж | Частина Закарпаття відійшла Угорщині |
| Хуст | Адміністративний центр Карпатської України | Після втрати Ужгорода |
| 15.03.1939 | Незалежність Карпатської України | Августин Волошин |
| 01.09.1939 | Напад Німеччини на Польщу | Початок Другої світової війни в Європі |
Унаслідок Мюнхенської угоди 1938 року Чехословаччина втратила Судетську область, а подальша політична криза створила умови для автономії Закарпаття та проголошення незалежності Карпатської України в березні 1939 року.
Мінітест: Мюнхенська угода
Спробуй відповісти на запитання без підглядання. Особливу увагу приділи датам та зв'язку з Карпатською Україною.
1. Коли було укладено Мюнхенську угоду?
Перевірити відповідь
Б. Угоду було підписано в ніч із 29 на 30 вересня 1938 року в Мюнхені.
2. Яка держава НЕ була учасницею Мюнхенської конференції?
Перевірити відповідь
Г. Чехословаччина. Її представників не допустили до переговорів, на яких вирішували питання передачі Судетів.
3. Яку територію Чехословаччина передала Німеччині відповідно до угоди?
Перевірити відповідь
Б. Судетська область — прикордонні території Чехословаччини, де проживало багато етнічних німців.
4. Який термін означає політику поступок агресорові задля уникнення війни?
Перевірити відповідь
Б. Умиротворення. Англійською — appeasement. Найчастіше термін пов'язують із політикою Невілла Чемберлена.
5. Коли відбувся Перший Віденський арбітраж?
Перевірити відповідь
А. 2 листопада 1938 року. Угорщині було передано південні частини Словаччини та Закарпаття.
6. Яка подія відбулася на Закарпатті у жовтні 1938 року?
Перевірити відповідь
Б. 11 жовтня 1938 року затверджено перший автономний уряд Підкарпатської Русі.
7. Хто став президентом Карпатської України у березні 1939 року?
Перевірити відповідь
В. Августин Волошин. Його було обрано президентом Карпатської України 15 березня 1939 року.
8. Яка подія сталася в березні 1939 року?
Перевірити відповідь
А. 15 березня 1939 року німецькі війська окупували чеські землі.
9. Установи правильний причинно-наслідковий зв'язок.
Перевірити відповідь
А. Унаслідок втрати Судетів Чехословаччина ослабла військово, економічно та політично. Це стало одним із важливих чинників її подальшої кризи.
Вісім фактів, які потрібно знати на НМТ
- 29–30 вересня 1938 року — Мюнхенська угода.
- Учасники: Гітлер, Чемберлен, Даладьє, Муссоліні.
- Головне рішення: передача Судетської області нацистській Німеччині.
- Чехословаччина не брала участі в самих переговорах.
- Політика умиротворення — дипломатичні поступки агресивній державі з метою уникнути війни.
- 11 жовтня 1938 року — перший автономний уряд Підкарпатської Русі.
- 2 листопада 1938 року — Перший Віденський арбітраж, передача Угорщині частини Закарпаття.
- 15 березня 1939 року — проголошення незалежності Карпатської України; президент — Августин Волошин.
Мюнхенська угода стала важливою подією на шляху до Другої світової війни, а криза Чехословаччини безпосередньо вплинула на долю українського Закарпаття.
Збережи свій поступ і переходь до наступного відкриття.
Мінітест
Перевір себе після прочитання
Пройди тест — отримай 25 XP та 15 монет (один раз)
Щоб пройти тест і отримати нагороду, увійди в акаунт.
УвійтиОціни та обговори статтю
Реакції допомагають знаходити найкорисніші матеріали.
Коментарі
0Завантажуємо обговорення…