В'ячеслав Чорновіл: дисидент, який боровся за незалежність України.

1. Від журналіста до дисидента

В'ячеслав Чорновіл народився 24 грудня 1937 року в селі Єрки на Черкащині. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

У 1960-х роках долучився до руху шістдесятників — українських митців та інтелектуалів, які виступали проти русифікації, цензури й політичних переслідувань.

У вересні 1965 року Чорновіл разом з Іваном Дзюбою та Василем Стусом узяв участь в акції протесту проти арештів української інтелігенції під час прем'єри фільму «Тіні забутих предків» у Києві.

У 1967 році він уклав книгу «Лихо з розуму», присвячену переслідуванню українських дисидентів. Її поширювали за кордоном, тоді як у СРСР подібні матеріали були заборонені.

2. Радянські табори та боротьба за права людини

За правозахисну діяльність Чорновола неодноразово арештовували. Загалом він провів понад 15 років у місцях ув'язнення та заслання.

Навіть під час ув'язнення Чорновіл продовжував виступати проти порушень прав політичних в'язнів.

3. Народний Рух і незалежність

Наприкінці 1980-х років, у період перебудови в СРСР, Чорновіл повернувся до активної політичної діяльності.

У 1989 році став одним з учасників створення Народного Руху України за перебудову, який поступово перетворився на масовий рух за незалежність.

У 1990 році його обрали народним депутатом України та головою Львівської обласної ради.

Чорновіл був одним з ініціаторів проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. Він виступав за демократичну, правову державу, політичні свободи й незалежність від Москви.

4. Президентські вибори 1991 року

1 грудня 1991 року українці одночасно голосували на референдумі про незалежність і обирали першого президента України.

Чорновіл був одним із кандидатів від національно-демократичних сил. Його головним суперником став Леонід Кравчук — колишній керівник комуністичної партійної номенклатури.

Чорновіл посів друге місце, отримавши 7 420 727 голосів. Найбільшу підтримку мав у західних областях України.

Після поразки продовжив парламентську діяльність. У 1992 році став одним зі співголів Народного Руху, а згодом очолив його одноосібно.

5. Загибель у 1999 році

25 березня 1999 року В'ячеслав Чорновіл загинув в автомобільній катастрофі на трасі поблизу Борисполя. Автомобіль політика зіткнувся з вантажівкою, яка розверталася на дорозі. Загинув також його водій.

Обставини аварії викликали суспільні суперечки. Родичі та соратники політика висловлювали підозри щодо можливого умисного вбивства. Водночас експертиза встановила смертельні травми внаслідок ДТП, а версія політичного вбивства не була доведена.

У 2000 році Чорноволу посмертно присвоїли звання Героя України.