Бандера, Коновалець, Мельник і Шухевич: хто є хто в українському націоналістичному русі

Якщо в темі Української революції легко переплутати Грушевського, Скоропадського, Петлюру й Петрушевича, то у темі українського націоналістичного руху XX століття виникає інша четвірка:

• Євген Коновалець;
• Андрій Мельник;
• Степан Бандера;
• Роман Шухевич.

Їх часто ставлять в один ряд, але вони діяли в різний час, мали різні ролі й не очолювали одну й ту саму організацію одночасно.

А ще ця тема є однією з найбільш суперечливих в історії України: тут переплітаються боротьба за незалежність, підпілля, політичне насильство, Друга світова війна, нацистська та радянська окупації, польсько-український конфлікт і масові злочини проти цивільного населення.

Тому тут особливо важливо не вчити ярлики, а розділяти конкретних людей, організації, роки та події.

---

Спочатку головна схема

Якщо запам’ятати лише цю схему, тема вже стає набагато зрозумілішою.

---

Хто такий Євген Коновалець?

Починати цю історію зі Степана Бандери — помилка.

Значно раніше ключовою постаттю був Євген Коновалець.

Він був полковником Армії УНР і командиром Січових стрільців. Після поразки Української революції Коновалець став одним із засновників Української військової організації — УВО. У 1929 році він став першим керівником новоствореної Організації українських націоналістів — ОУН.

Біографія Коновальця: Український інститут національної пам’яті .

---

Навіщо взагалі створили ОУН?

Після завершення визвольних змагань 1917–1921 років незалежної української держави не існувало.

Українські землі були поділені між кількома державами, а значна частина західноукраїнських територій входила до Польщі.

ОУН виникла як підпільна політична організація, головною метою якої було створення незалежної української держави.

Водночас міжвоєнний український націоналізм був не просто культурним рухом.

ОУН використовувала:

• підпільні організаційні мережі;
• пропаганду;
• бойові акції;
• саботаж;
• політичні вбивства.

Саме ця радикальна частина діяльності є важливою для розуміння і Бандери, і всієї ОУН.

---

Степан Бандера до Другої світової

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року у Старому Угринові в родині греко-католицького священника.

Він вступив до ОУН у 1929 році, а вже на початку 1930-х став одним із провідних діячів її західноукраїнської мережі.

Під його керівництвом крайова організація ОУН проводила як масові пропагандистські кампанії, так і насильницькі акції проти представників польської влади.

У 1934 році польська поліція заарештувала Бандеру. Його судили, зокрема, у справі вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького.

Суд виніс Бандері смертний вирок, який пізніше замінили довічним ув’язненням.

Енциклопедична біографія: Encyclopedia of Ukraine .

---

Тобто Бандера не був засновником ОУН?

Ні.

Це одна з найпоширеніших помилок.

---

1938 — Коновальця вбивають

У травні 1938 року Євген Коновалець загинув у Роттердамі внаслідок операції радянських спецслужб.

Після його смерті питання нового керівництва ОУН стало одним із головних внутрішніх конфліктів організації.

На чолі ОУН став Андрій Мельник.

---

Хто такий Андрій Мельник?

Андрій Мельник належав до старшого покоління українського визвольного руху.

Як і Коновалець, він був пов’язаний із Січовими стрільцями та визвольними змаганнями 1917–1921 років.

Після загибелі Коновальця саме Мельник очолив ОУН.

Але значна частина молодших членів організації, особливо тих, хто працював безпосередньо в підпіллі на західноукраїнських землях, підтримувала Бандеру.

Детальніше: Encyclopedia of Ukraine — Andrii Melnyk .

---

1940 — ОУН розколюється

Конфлікт закінчився розколом організації.

Виникли дві основні фракції:

	ОУН(М)	ОУН(Б)
Лідер	Андрій Мельник	Степан Бандера
Неофіційна назва	мельниківці	бандерівці
Покоління	переважно старші ветерани визвольних змагань	значна підтримка молодшого радикальнішого активу
Головна мета	незалежна Україна	незалежна Україна

Розкол став незворотним у 1940–1941 роках. Із цього часу говорити просто «ОУН» без уточнення інколи вже недостатньо.

Докладно про розкол: Encyclopedia of Ukraine — Organization of Ukrainian Nationalists .

---

Що відбулося 30 червня 1941 року?

Після нападу нацистської Німеччини на СРСР члени ОУН(Б) увійшли до Львова.

30 червня 1941 року було проголошено Акт відновлення Української Держави.

Уряд очолив Ярослав Стецько.

ОУН(Б) розраховувала, що в умовах війни зможе використати конфлікт Німеччини та СРСР для створення української держави.

Але нацистське керівництво не погодилося на незалежну Україну.

Бандеру та низку інших керівників ОУН(Б) німецькі органи заарештували.

Бандера перебував у німецькому ув’язненні від 1941 до 1944 року, зокрема в концтаборі Заксенгаузен.

Про проголошення 1941 року: Encyclopedia of Ukraine .

---

Чи означає це, що ОУН просто «воювала з нацистами»?

Ні — історія була значно складнішою.

Перед нападом Німеччини на СРСР частина українських націоналістів намагалася використати німецьку військову силу для досягнення власної мети — створення української держави.

Існували контакти й форми співпраці з німецькими структурами.

Але після того як ОУН(Б) самовільно проголосила українську державність, німецька влада почала репресії проти її керівництва.

ОУН(М) також зазнала німецьких переслідувань: її діячів арештовували, а частину підпільників було страчено. Самого Мельника у 1944 році ув’язнили в Заксенгаузені.

Тому проста формула «союзники Німеччини» або «від початку вороги Німеччини» не описує всі етапи відносин ОУН із нацистським режимом.

---

А що з антиєврейським насильством?

Це одна з найважливіших і найскладніших частин теми, яку не можна обходити.

У червні–липні 1941 року після вступу німецьких військ до Львова відбулися масові напади на єврейське населення.

United States Holocaust Memorial Museum зазначає, що в насильстві брали участь німецькі сили, члени новоствореної української міліції, українські націоналістичні активісти та частина місцевого цивільного населення.

Музей також вказує, що активісти ОУН(Б) разом із німецькими силами поширювали антисемітську пропаганду та підбурювали до насильства.

Під час львівського погрому було вбито від кількох сотень до кількох тисяч євреїв.

Детальний розбір: United States Holocaust Memorial Museum — The Lwów Pogrom of July 1, 1941 .

---

Тепер головна плутанина: Бандера і УПА — це одне й те саме?

Ні.

Степан Бандера не був головним командиром УПА.

У період формування й розвитку УПА він тривалий час перебував у німецькому ув’язненні.

Головним командиром Української повстанської армії у 1943 році став:

Роман Шухевич

---

Хто такий Роман Шухевич?

Роман Шухевич був членом УВО, а з 1929 року — ОУН.

У міжвоєнний період він був активним учасником бойових структур українського націоналістичного підпілля.

У роки Другої світової війни його біографія також включала службу в українських формуваннях, створених у співпраці з німецькими військовими структурами, зокрема батальйоні «Нахтігаль» та згодом 201-му шуцманшафт-батальйоні.

У 1943 році Шухевич став головним командиром Української повстанської армії і одним із керівників підпілля ОУН.

Він залишався керівником підпільної боротьби до своєї загибелі в бою зі спецпідрозділом радянських органів біля Львова у 1950 році.

Біографія: Encyclopedia of Ukraine — Roman Shukhevych .

---

Що таке УПА?

Українська повстанська армія сформувалася в роки Другої світової війни.

Її основною політичною метою було створення незалежної української держави.

За різних обставин підрозділи УПА воювали проти:

• німецьких сил;
• радянських партизанів;
• НКВС та радянських військ;
• польських збройних формувань.

Але діяльність УПА не можна описувати лише як військову боротьбу проти окупаційних режимів.

Існувала також одна з найтрагічніших сторінок польсько-української історії — масове насильство проти польського цивільного населення на Волині та у Східній Галичині.

---

Що сталося на Волині у 1943 році?

У 1943–1944 роках відбулася кампанія масового насильства проти польського населення Волині та Східної Галичини, пов’язана зі структурами ОУН(Б) та УПА.

Кульмінацією на Волині стало 11 липня 1943 року, коли були одночасно атаковані десятки польських населених пунктів.

Польський Інститут національної пам’яті кваліфікує ці події як геноцид і наводить оцінки в десятки тисяч убитих польських цивільних, причому точна кількість жертв залишається предметом досліджень.

Під час конфлікту відбувалися також польські акції помсти, жертвами яких ставали українські цивільні.

Докладніше: Institute of National Remembrance of Poland .

Для НМТ важливо розуміти одночасно дві речі: УПА боролася за незалежність України, але це не скасовує необхідності окремо вивчати злочини проти цивільного населення, пов’язані з частиною її діяльності.

---

Чому довкола Бандери стільки суперечок?

Тому що різні суспільства та історичні традиції фокусуються на різних частинах однієї біографії.

Для частини українців Бандера є символом боротьби проти польського, нацистського та радянського панування і прагнення до незалежності.

Для багатьох поляків його ім’я пов’язане насамперед з ОУН(Б), УПА та масовими вбивствами польських цивільних на Волині й у Східній Галичині.

У дослідженнях Голокосту окремо аналізуються антисемітська ідеологія частини націоналістичного руху та участь українських націоналістичних активістів у насильстві 1941 року.

Сам Бандера значну частину Другої світової перебував у німецькому ув’язненні, тому його особисті дії і відповідальність інших членів та структур ОУН потрібно розрізняти.

Найкращий спосіб розібратися в цій темі — не питати «герой чи злочинець?», а спочатку встановити: що саме зробила конкретна людина, коли, де і на якій посаді.

---

Що відбувалося після 1944 року?

Після повернення радянської влади на західноукраїнські землі ОУН та УПА продовжили підпільну боротьбу проти СРСР.

Радянські органи безпеки проводили масштабні операції проти підпілля:

• арешти;
• агентурні операції;
• депортації родин;
• військові облави;
• ліквідацію керівників руху.

У березні 1950 року загинув Роман Шухевич.

Організоване збройне підпілля поступово слабшало, хоча окремі його учасники діяли ще в 1950-х роках.

---

А що в цей час робив Бандера?

Після війни Бандера жив у Західній Німеччині й залишався одним із керівників еміграційної ОУН(Б).

Він не командував бойовими підрозділами УПА в Україні, але продовжував відігравати політичну та символічну роль у націоналістичному русі.

15 жовтня 1959 року Степан Бандера загинув у Мюнхені.

Згодом було встановлено, що його вбив агент радянського КДБ Богдан Сташинський.

Детальніше: Український інститут національної пам’яті .

---

Чотири постаті — чотири прості асоціації

Постать	Що запам’ятати насамперед
Євген Коновалець	УВО → заснування та перший керівник ОУН
Андрій Мельник	очолив ОУН після Коновальця → ОУН(М)
Степан Бандера	розкол ОУН → керівник ОУН(Б)
Роман Шухевич	головний командир УПА з 1943 року

---

Ще одна людина, яку потрібно знати — Ярослав Стецько

Якщо Бандера — керівник ОУН(Б), то з подіями 30 червня 1941 року потрібно також пов’язувати Ярослава Стецька.

Саме він очолив проголошене у Львові Українське державне правління.

---

Що найчастіше плутають на НМТ?

Помилка №1: Бандера створив ОУН

Ні.

ОУН створено у 1929 році, а її першим керівником став Євген Коновалець.

Помилка №2: Бандера командував УПА

Ні.

Головним командиром УПА з 1943 року був Роман Шухевич.

Помилка №3: ОУН і УПА — це просто дві назви одного

Ні.

ОУН — політична підпільна організація.

УПА — повстанська військова структура.

Помилка №4: Мельник і Бандера очолювали ОУН разом

Ні.

Після конфлікту виникли дві окремі фракції: ОУН(М) та ОУН(Б).

Помилка №5: Бандера провів усю Другу світову в Україні

Ні.

Після проголошення української державності 1941 року його заарештували німці, і значну частину війни він провів в ув’язненні.

---

Хронологія, яку варто запам’ятати

---

Міні-тест

1. Хто був першим керівником ОУН?
2. У якому році створили ОУН?
3. На які дві фракції розкололася ОУН?
4. Хто очолював ОУН(М)?
5. Хто очолював ОУН(Б)?
6. Що було проголошено у Львові 30 червня 1941 року?
7. Хто очолив Українське державне правління?
8. Хто був головним командиром УПА?
9. Де перебував Бандера протягом значної частини 1941–1944 років?
10. Хто вбив Бандеру у 1959 році?

Показати відповіді

1. Євген Коновалець.

2. 1929.

3. ОУН(М) та ОУН(Б).

4. Андрій Мельник.

5. Степан Бандера.

6. Акт відновлення Української Держави.

7. Ярослав Стецько.

8. Роман Шухевич.

9. У німецькому ув’язненні, зокрема в Заксенгаузені.

10. Агент КДБ Богдан Сташинський.

---

Фінальна шпаргалка

---

Головна думка

Ця тема стає набагато простішою, якщо перестати сприймати всіх діячів українського націоналістичного руху як одну групу людей, які одночасно робили те саме.

Насправді:

Коновалець створює й очолює ОУН.
Після його смерті організацію очолює Мельник.
У 1940 році виникають ОУН(М) та ОУН(Б).
Бандера очолює ОУН(Б).
Шухевич стає головним командиром УПА.

Але для повного розуміння потрібно бачити не лише історію боротьби за незалежність, а й радикальну ідеологію, політичне насильство, складні відносини з нацистською Німеччиною, антиєврейське насильство 1941 року та масові вбивства польського цивільного населення під час польсько-українського конфлікту.

Саме такий підхід дозволяє вивчати історію, а не набір сучасних політичних ярликів.

---

H1ST UP.
Не запам’ятовуй ярлик. Розбирай людину, організацію, рік і подію.

---

Джерела:

Encyclopedia of Ukraine — Stepan Bandera , Andrii Melnyk , Roman Shukhevych .

Український інститут національної пам’яті — Євген Коновалець та загибель Степана Бандери .

United States Holocaust Memorial Museum — The Lwów Pogrom of July 1, 1941 .

Institute of National Remembrance, Poland — Volhynia and Eastern Galicia, 1943–1945 .