Наполеон Бонапарт: як хлопець із Корсики став імператором і змінив Європу
Наполеон Бонапарт — одна з тих історичних постатей, ім’я яких знають навіть люди, що майже не цікавляться історією.
Генерал у 24 роки. Правитель Франції у 30. Імператор у 35. Переможець десятків битв, творець величезної європейської імперії, реформатор, пропагандист і водночас людина, чиї війни коштували Європі сотень тисяч життів.
За трохи більше ніж 20 років Наполеон встиг:
- стати героєм Французької революції;
- здійснити державний переворот;
- перетворити республіку на імперію;
- розгромити кілька європейських коаліцій;
- зайняти Москву;
- втратити майже всю свою армію;
- зректися престолу;
- втекти із заслання;
- повернути собі Францію;
- і вдруге втратити все після однієї битви.
Історія Наполеона — це майже готовий сценарій фільму: революція → блискавичний злет → імперія → панування над Європою → катастрофа → повернення → остаточна поразка.
Спочатку головна схема
народження на Корсиці
прославляється під Тулоном
перемоги в Італії
державний переворот → перший консул
імператор французів
Аустерліц — вершина військової слави
катастрофічний похід у Російську імперію
зречення → острів Ельба
Сто днів → Ватерлоо
смерть на острові Святої Єлени
Він навіть не народився у «старій Франції»
Наполеон народився 15 серпня 1769 року в Аяччо на острові Корсика.
І тут є цікава деталь: Франція встановила контроль над Корсикою лише незадовго до його народження.
Родина Бонапартів мала італійсько-корсиканське походження, а прізвище спочатку писалося як Buonaparte.
У дитинстві Наполеон говорив корсиканською та італійською, а французьку вивчив пізніше й довго говорив із помітним акцентом.
З дитинства — у військовій школі
Завдяки статусу своєї родини Наполеон отримав можливість навчатися у французьких військових школах.
Він добре знав:
- математику;
- географію;
- історію;
- артилерійську справу.
Саме артилерія стала його військовою спеціальністю.
У 1785 році він закінчив військову школу і став молодшим офіцером французької армії.
Йому було лише 16 років.
А потім почалася Французька революція
У 1789 році у Франції вибухнула революція.
Старий порядок почав руйнуватися:
- монархія втрачала владу;
- старі привілеї скасовувалися;
- армія швидко змінювалася;
- багато аристократичних офіцерів емігрували.
Для молодого офіцера без величезного багатства й знаменитого прізвища це створило можливості, яких у старій монархії могло не бути.
Революція зруйнувала стару систему кар’єрного росту — і талановиті військові могли підніматися значно швидше.
1793: Тулон — момент, коли його помітили
Першим великим успіхом Наполеона стала облога Тулона у 1793 році.
Місто контролювали противники революційного уряду, а порт підтримували британські та союзні сили.
Бонапарт запропонував використати артилерію так, щоб поставити під удар ключові позиції та змусити британський флот залишити гавань.
План спрацював.
Після перемоги його підвищили до бригадного генерала.
Йому було 24 роки.
1796: Бонапарт отримує армію, яка майже розвалюється
У 1796 році Наполеону доручили командування французькою Італійською армією.
На папері це звучало престижно.
На практиці армії бракувало:
- грошей;
- харчів;
- одягу;
- взуття;
- боєприпасів.
Противниками були передусім Австрія та її союзники в Італії.
За кілька місяців Бонапарт провів серію швидких операцій і перетворив другорядний фронт на одну з головних перемог Франції.
У чому був секрет його перемог?
Не існувало однієї «магічної тактики Наполеона».
Але він дуже добре поєднував:
- швидкість пересування;
- концентрацію сил у потрібному місці;
- активне використання артилерії;
- оперативну самостійність корпусів;
- детальне знання місцевості;
- ризик;
- психологічний тиск на противника.
Наполеон часто намагався не перемогти всі ворожі сили одночасно, а розділити їх і бити по частинах.
швидко рухатися
→ змусити противника помилитися
→ зосередити більше сил в одному пункті
→ розбити частину його армії
→ перейти до наступної.
Наполеон також чудово розумів пропаганду
Його військові перемоги були важливими.
Але не менш важливо було те, як про них дізнавалася Франція.
Бонапарт використовував:
- армійські бюлетені;
- газети;
- портрети;
- героїчні описи битв;
- публічні образи самого себе.
Він не просто перемагав.
Він будував образ людини, яка завжди перемагає.
1798: навіщо він пішов у Єгипет?
Головним противником Франції залишалася Велика Британія.
Напряму висадитися на Британських островах було складно, тому французи спробували вдарити по британських інтересах іншим шляхом.
Наполеон вирушив до Єгипту, який мав стратегічне значення на маршрутах до Азії.
Французька армія здобула перемогу в битві біля пірамід, але британський адмірал Гораціо Нельсон знищив значну частину французького флоту в битві на Нілі.
Армія фактично опинилася відрізаною.
Але Єгипетська експедиція дала один неймовірний результат
Разом з армією до Єгипту прибули вчені, інженери, художники та дослідники.
Під час експедиції французькі солдати знайшли знаменитий Розетський камінь.
На ньому один текст був написаний різними системами письма, зокрема давньогрецькою та єгипетськими ієрогліфами.
Пізніше він став ключем до розшифрування давньоєгипетської писемності.
Військова кампанія Наполеона закінчилася суперечливо, але її науковий вплив був величезним.
1799: Наполеон повертається до Франції — і захоплює владу
Французька Директорія була непопулярною, політична система залишалася нестабільною, а війни продовжувалися.
Бонапарт повернувся з Єгипту і взяв участь у державному перевороті 18 брюмера VIII року.
За сучасним календарем — 9 листопада 1799 року.
Директорію ліквідували.
Була створена нова система влади — Консульство.
Формально консулів було троє.
Реальна влада швидко зосередилася у руках першого консула Наполеона Бонапарта.
до цього Наполеон насамперед генерал;
після цього — правитель Франції.
Він просто встановив військову диктатуру?
Система Наполеона була авторитарною: політична опозиція обмежувалася, преса контролювалася, а влада дедалі більше концентрувалася навколо однієї людини.
Водночас режим зберіг і закріпив багато результатів Французької революції.
Наполеон не відновив старий феодальний порядок.
Замість цього він створив дуже централізовану сучасну державну систему.
Що Наполеон реально змінив у Франції?
Його спадщина — це далеко не лише битви.
| Реформа | Значення |
|---|---|
| Банк Франції | стабілізація фінансової системи |
| Ліцеї | централізована середня освіта для підготовки державних і військових кадрів |
| Префекти | сильніша централізація місцевого управління |
| Конкордат 1801 року | врегулювання відносин держави з Католицькою церквою |
| Орден Почесного легіону | нагородження за державні та військові заслуги |
| Цивільний кодекс 1804 року | єдина система цивільного права |
Кодекс Наполеона — можливо, його найважливіша спадщина
До революції у Франції існувала дуже складна система різних місцевих правових норм.
У 1804 році був ухвалений Цивільний кодекс, який згодом стали називати Кодексом Наполеона.
Він закріплював, серед іншого:
- рівність чоловіків-громадян перед законом;
- захист приватної власності;
- світський характер цивільного права;
- скасування багатьох станових привілеїв;
- єдині правила для значної частини країни.
Його принципи вплинули на правові системи багатьох держав Європи та світу.
Але Кодекс не був однаково «прогресивним» для всіх
У сімейному праві він значно посилював владу чоловіка і батька в родині.
Правове становище заміжніх жінок у багатьох питаннях було суттєво обмежене.
Тому правильніше бачити Кодекс не як «ідеальний сучасний закон», а як дуже впливовий документ своєї епохи, який одночасно закріплював революційні зміни й зберігав серйозну гендерну нерівність.
Ще темніша сторінка — рабство
Французька революційна влада скасувала рабство у французьких колоніях у 1794 році.
Але за правління Бонапарта 20 травня 1802 року було ухвалено закон, який підтримував і відновлював рабовласницький колоніальний порядок у французьких володіннях.
Французька влада також намагалася відновити контроль над Сан-Домінго — майбутнім Гаїті.
Французька експедиція зазнала поразки, і 1 січня 1804 року було проголошено незалежність Гаїті.
Тому спадщина Наполеона має дві сторони: правова модернізація Європи — і водночас авторитаризм, війни та колоніальна політика.
1804: від республіки до імперії
Спочатку Наполеон став першим консулом.
Потім — консулом довічно.
А у 1804 році його проголосили імператором французів Наполеоном I.
Коронація відбулася 2 грудня 1804 року у соборі Паризької Богоматері.
На церемонії був присутній Папа Римський Пій VII, але Наполеон сам поклав імператорську корону на свою голову.
Символ був очевидним:
його влада не мала виглядати як подарунок Папи чи старої монархії.
Чи не дивно? Революція повалила короля — а через 15 років отримала імператора
Саме в цьому один із головних парадоксів Наполеонівської епохи.
Наполеон ліквідував республіканську політичну систему й створив спадкову імперію.
Але він не просто повернув Францію до 1788 року.
Його імперія зберігала:
- рівність перед законом для чоловіків-громадян;
- ліквідацію феодальних привілеїв;
- нову адміністрацію;
- кар’єрне просування за службою й здібностями;
- частину революційної правової системи.
Тобто:
але
соціально й юридично → багато результатів революції залишилися
1805: Аустерліц — найвідоміша перемога Наполеона
Європейські держави одна за одною створювали коаліції проти Франції.
У 1805 році Наполеон зіткнувся з військами Російської та Австрійської імперій.
2 грудня 1805 року відбулася битва під Аустерліцом.
Її часто називають:
«Битвою трьох імператорів»
Францією керував Наполеон, Російською імперією — Олександр I, Австрійською — Франц II.
Наполеон здобув одну зі своїх найпереконливіших перемог.
Аустерліц став символом вершини його військової майстерності.
Але на морі все було зовсім інакше
У тому самому 1805 році французько-іспанський флот зіткнувся з британцями біля мису Трафальгар.
Британським флотом командував адмірал Гораціо Нельсон.
Британія здобула вирішальну морську перемогу.
Після цього можливість французького вторгнення на Британські острови стала ще менш реальною.
на суші → Аустерліц → тріумф Наполеона;
на морі → Трафальгар → тріумф Британії.
Як перемогти Британію, якщо не можеш висадитися в Британії?
Наполеон вирішив атакувати британську економіку.
У 1806 році він почав створювати Континентальну блокаду.
Європейським державам, які перебували під контролем або впливом Франції, мали забороняти торгівлю з Британією.
Ідея:
закрити британським товарам європейський ринок → зруйнувати британську економіку → змусити Лондон поступитися.
Проблема полягала в тому, що економічно блокада шкодила не лише Британії, а й континентальній Європі.
Її було надзвичайно складно реально контролювати.
До 1810 року Наполеон контролював величезну частину Європи
Франція не просто збільшила свою територію.
Навколо неї існувала система:
- союзних держав;
- залежних держав;
- королівств, якими керували родичі Наполеона;
- окупованих територій.
Його брат Жозеф ставав королем Неаполя, а потім Іспанії.
Брат Луї — королем Голландії.
Брат Жером — королем Вестфалії.
Сам Наполеон був не лише імператором французів, а й королем Італії.
На карті Європи це вже була французька система держав.
А де тут українські землі?
Наполеонівські війни напряму не створили української держави, але українські землі опинилися поруч із одним із головних театрів війни.
На той момент більша частина українських земель перебувала у складі Російської імперії, а західні регіони — у володіннях Габсбургів.
Після перемог Наполеона над Пруссією у 1807 році було створено Варшавське герцогство.
Його існування викликало питання про можливі майбутні територіальні зміни у Східній Європі.
Під час походу 1812 року Російська імперія також мобілізовувала людей і ресурси з українських губерній.
Іспанія — війна, яку Наполеон не зміг швидко закінчити
У 1808 році французьке втручання в Іспанії переросло в довгу війну.
Наполеон посадив на іспанський престол свого брата Жозефа.
Але значна частина іспанського населення не прийняла нового режиму.
Почалася масштабна партизанська війна, а проти французів також діяли британські сили під командуванням Артура Веллслі — майбутнього герцога Веллінгтона.
Саме з Іспанської війни слово guerrilla — «мала війна» стало широко відомим у сучасному значенні партизанської боротьби.
1812: рішення, яке стало початком кінця
Російська імперія дедалі гірше виконувала Континентальну блокаду Британії.
Відносини між Наполеоном та імператором Олександром I різко погіршувалися.
У червні 1812 року Велика армія Наполеона перейшла Німан і вторглася до Російської імперії.
Це була одна з найбільших військових сил, які Європа бачила на той момент.
Вона була не лише французькою.
У ній служили:
- французи;
- поляки;
- німці;
- італійці;
- голландці;
- представники інших союзних держав.
Чому російська кампанія закінчилася катастрофою?
Часто все пояснюють одним реченням:
«Наполеона перемогла російська зима».
Це сильне спрощення.
Армія зазнавала величезних втрат ще до настання найсильніших морозів.
Проблем було багато:
- величезні відстані;
- проблеми з постачанням;
- хвороби;
- дезертирство;
- нестача корму для коней;
- постійні марші;
- бої;
- відступ російської армії вглиб країни;
- знищення або нестача запасів;
- а потім уже й сильний холод.
Бородіно: перемога, яка не вирішила війну
7 вересня 1812 року відбулася величезна битва біля Бородіна.
Французька армія змусила російські війська відступити, але не знищила їх.
Наполеон продовжив наступ і увійшов до Москви.
Він очікував, що Олександр I погодиться на переговори.
Але миру не було.
Москва була значною мірою спустошена пожежами, постачати величезну армію ставало практично неможливо.
Наполеону довелося відступати.
Одна з найвідоміших інфографік в історії показує цю катастрофу
Подивись на товсту лінію зліва — такою армія входить у кампанію.
А потім подивись, якою тонкою вона стає на зворотному шляху.
Саме тому ця карта вважається одним із найсильніших прикладів історичної візуалізації даних.
1813: Європа бачить, що Наполеона можна перемогти
Катастрофа 1812 року не знищила Французьку імперію миттєво.
Наполеон створив нову армію.
Але його противники отримали шанс.
Проти Франції сформувалася нова коаліція.
У жовтні 1813 року біля Лейпцига відбулася величезна «Битва народів».
Франція зазнала поразки.
Система французького контролю над Центральною Європою почала руйнуватися.
1814: Париж захоплений
Союзні армії вторглися вже безпосередньо до Франції.
У березні 1814 року вони зайняли Париж.
Наполеон був змушений зректися престолу.
Його відправили на маленький середземноморський острів Ельба.
Здавалося, історія закінчилася.
Але Наполеон просто втік із заслання
Менше ніж через рік він залишив Ельбу і висадився на півдні Франції.
Король Людовік XVIII відправив проти нього війська.
Але сталося неймовірне:
частини, які мали його заарештувати, почали переходити на його бік.
Наполеон рухався до Парижа, а армія навколо нього збільшувалася.
Людовік XVIII утік.
Наполеон знову став правителем Франції майже без великої внутрішньої війни.
«Сто днів»
Другий період влади Наполеона у 1815 році називають:
Сто днів
Європейські держави не збиралися давати йому можливість знову відновити імперію.
Наполеон вирішив атакувати, перш ніж союзні армії повністю об’єднаються.
І все вирішила одна з найвідоміших битв історії.
18 червня 1815 — Ватерлоо
Біля бельгійського селища Ватерлоо французька армія зіткнулася з силами під командуванням герцога Веллінгтона.
Вирішальну роль відіграв також прихід прусської армії під командуванням Гебгарда фон Блюхера.
Французи були розбиті.
Через кілька днів Наполеон вдруге зрікся престолу.
1815: повернення → Сто днів → Ватерлоо → друге зречення.
Цього разу його відправили дуже далеко
Союзники більше не хотіли ризикувати.
Ельба була занадто близько до Європи.
Тому Наполеона відправили на острів Святої Єлени посеред Південної Атлантики.
Від найближчих великих материкових територій його відділяли тисячі кілометрів океану.
Утекти звідти практично не було куди.
Там Наполеон прожив останні роки життя.
5 травня 1821 року він помер у віці 51 року.
Міф №1: Наполеон був дуже низьким
Це, мабуть, найвідоміший міф про нього.
За вимірами після смерті його зріст становив приблизно 1,68–1,69 м.
Для початку XIX століття це був приблизно нормальний зріст французького чоловіка, а не якась виняткова низькорослість.
Чому ж усі думають навпаки?
Причин декілька:
- плутанина між французькими та британськими одиницями вимірювання;
- прізвисько Le Petit Caporal — «маленький капрал»;
- британські карикатури;
- те, що поруч із ним часто стояли дуже високі гвардійці.
Тобто знаменитий «комплекс Наполеона» побудований на образі, який сам по собі значною мірою міфологічний.
Міф №2: він постійно ховав руку через хворобу
На багатьох портретах Наполеон стоїть, засунувши руку під жилет.
Іноді це пояснюють болем у шлунку або іншими хворобами.
Насправді така поза була поширеним портретним жестом XVIII–XIX століть і вважалася стриманою та гідною.
Це не унікальна звичка Наполеона.
Міф №3: Росію перемогла тільки зима
Теж ні.
Мороз різко погіршив ситуацію, але до цього Велика армія вже була виснажена:
- маршами;
- голодом;
- хворобами;
- втратами коней;
- боями;
- поганим постачанням.
Зима перетворила дуже погану ситуацію на катастрофічну.
Чому Наполеона так складно оцінювати одним словом?
Бо в одній людині одночасно поєдналися речі, які здаються суперечливими.
| Одна сторона | Інша сторона |
|---|---|
| закріпив рівність перед цивільним законом для чоловіків-громадян | створив авторитарний режим |
| поширював ліквідацію феодальних привілеїв | створив власну імператорську династію |
| модернізував адміністрацію | обмежував політичну опозицію та пресу |
| створив впливовий Цивільний кодекс | закріпив нерівність жінок у сімейному праві |
| поширював частину революційних принципів Європою | робив це разом із військовою окупацією |
| підтримував кар’єрне просування за заслугами | роздавав трони власним родичам |
| модернізував Францію | у 1802 році повернув рабовласницьку колоніальну політику |
Саме тому історично корисніше питати не:
«Наполеон був хорошим чи поганим?»
А:
«Що саме він змінив, кому це допомогло, кому зашкодило і які наслідки залишилися після нього?»
Що сталося з Європою після Наполеона?
Після його першого падіння великі держави зібралися на Віденському конгресі 1814–1815 років.
Їхня мета полягала в тому, щоб перебудувати політичну карту Європи після більш ніж двох десятиліть революційних і наполеонівських воєн.
Вони прагнули:
- відновити баланс сил;
- повернути частину старих монархій;
- не дозволити одній державі знову домінувати над континентом.
Але повернути Європу до стану 1789 року вже було неможливо.
Чому?
Французька революція та Наполеонівські війни поширили Європою нові ідеї:
- правову рівність;
- ліквідацію станових привілеїв;
- сучасну централізовану адміністрацію;
- націоналізм;
- масову армію;
- ідею громадянства.
Парадоксально, французьке панування також сприяло розвитку антифранцузького націоналізму в Німеччині, Іспанії, Італії та інших регіонах.
Люди могли прийняти частину французьких реформ, але не хотіти французької окупації.
10 дат Наполеона, яких достатньо для основи
| Дата | Подія |
|---|---|
| 1769 | народження Наполеона |
| 1793 | облога Тулона |
| 1796–1797 | успішна Італійська кампанія |
| 1798 | Єгипетська експедиція |
| 1799 | переворот 18 брюмера → Консульство |
| 1804 | Цивільний кодекс + проголошення імперії |
| 1805 | Аустерліц і Трафальгар |
| 1812 | похід у Російську імперію |
| 1814 | перше зречення та Ельба |
| 1815 | Сто днів і Ватерлоо |
| 1821 | смерть на острові Святої Єлени |
Наполеон у п’яти словах
дала йому можливість піднятися
АРМІЯ
зробила його знаменитим
ПЕРЕВОРОТ
дав йому політичну владу
ІМПЕРІЯ
дала йому контроль над більшою частиною Європи
1812
почав руйнувати цю систему
Перевір себе
- Де народився Наполеон?
- Яка військова спеціальність була його основною?
- Після якої події 1793 року він швидко отримав генеральське звання?
- Що сталося 18 брюмера 1799 року?
- Який важливий правовий документ ухвалили у 1804 році?
- Коли Наполеон став імператором?
- Яку його перемогу називають «битвою трьох імператорів»?
- Яка морська битва 1805 року закріпила перевагу Британії?
- Яка кампанія стала катастрофою для Великої армії у 1812 році?
- Яка битва остаточно завершила повернення Наполеона у 1815 році?
Показати відповіді
1. На Корсиці, в місті Аяччо.
2. Артилерія.
3. Після облоги Тулона.
4. Державний переворот і створення Консульства.
5. Цивільний кодекс — Кодекс Наполеона.
6. У 1804 році.
7. Аустерліц.
8. Трафальгарська битва.
9. Похід у Російську імперію.
10. Ватерлоо.
Головна думка
Наполеона легко перетворити на карикатуру:
маленький чоловік у трикутному капелюсі, який хотів захопити весь світ.
Але реальна історія цікавіша.
Він був продуктом Французької революції, який використав її можливості, а потім знищив значну частину її республіканської політичної системи.
Він приніс Європі реформи, але разом із французькими арміями.
Він закріпив правову рівність, але створив авторитарну імперію.
Він виграв десятки битв, але одна катастрофічна кампанія допомогла запустити падіння всієї створеної ним системи.
Саме тому Наполеон Бонапарт — не просто великий полководець. Це людина, через яку можна зрозуміти, як Французька революція перетворила всю Європу.
H1ST UP.
Не запам’ятовуй лише битви. Дивись, як одна людина змінила цілу епоху.
Джерела та матеріали:
Fondation Napoléon —
хронологія Консульства та Першої імперії
.
Fondation Napoléon —
біографія Наполеона I
.
Assemblée nationale —
колоніальна політика та рабство у 1802–1804 роках
.
Fondation Napoléon —
міф про зріст Наполеона
.
Wikimedia Commons —
портрет генерала Бонапарта
,
«Коронація Наполеона»
та
карта походу 1812 року Шарля Мінара
.
Мінітест
Перевір себе після прочитання
Пройди тест — отримай 25 XP та 15 монет (один раз)
Оціни та обговори статтю
Реакції допомагають знаходити найкорисніші матеріали.
Коментарі
0Завантажуємо обговорення…